Чи щиро любимо ми свою землю, на що ми готові заради неї? Врешті-решт, легко любити країну «в радості». А у важкі хвилини? У хвилини болю і розчарування? Тоді і розкривається справжнє почуття патріотизму. Але це не тільки, коли ти носиш вишиванку і знаєш напам’ять гімн України. Патріотизм - це коли молоді курсанти на окупованій українській території під звуки російського гімну співають «Ще не вмерла Україна». Патріотизм – це коли лікар в порожній операційній палаті плаче від того, що сьогодні йому вдалось урятувати чиєсь життя. Патріотизм – це коли ти віддаєш чужій людині частку свого тепла, допомагаєш продуктами, речами, іграшками, .. добрим словом. Патріотизм – це коли матір всиновлює чужого сина і любить його, як рідного. Патріотизм – це коли вболівальники різних футбольних команд тримаються за руки, ще раз доводячи, що країна у них єдина і вони готові боротися за неї до кінця. 

Саме про це йшлося під час виховних годин для учнів школи, проведених 20 лютого 2017 року на честь Героїв Майдану. Були переглянуті фотоматеріали і документальний фільм "Зима, що нас змінила". В фойє школи оформлено інформаційні матеріали на тему «20 лютого в Україні відзначають День Героїв Небесної Сотні»