Неділя, 24.03.2019, 20:06
Кам'янець - Подільська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Чат =)
200
Головна » 2016 » Серпень » 18 » Долучаймося до обговорення!
10:54
Долучаймося до обговорення!

 "Відомо: тільки освічена людина може бути справді вільною... Ми починаємо реформу, яка на десятиріччя визначить освітній ландшафт України. Економічні негаразди, політичну нестабільність, бойові дії на Сході країни розглядаємо не лише як перешкоди для змін, а як причини, які зумовлюють їх необхідність. Освіта є ключовим елементом національної безпеки, а людина – це найцінніший актив держави. Маємо перетворити освіту на чинник економічного зростання, джерело національної єдності, засіб соціального просування кожного громадянина... (Л.Гріневич, міністр осмвіти і науки України)

Запрошуємо познайомитися та обговорити Концептуальні засади реформування середньої освіти «Нова українська школа».  Простою мовою- зміни, які буде реалізовувати підготовлений законопроект. Мета документа — зацікавити ідеєю реформування освіти якомога ширші кола. Адже реформа освіти має бути підтримана і вчителями, і батьками, а також бізнесом, місцевою владою та всіма тими, кого освітня проблематика торкається безпосередньо. Під час підготовки Концептуальних засад бралися до уваги «Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років», підготовлена Стратегічною дорадчою групою «Освіта» в рамках спільного проекту Міжнародного фонду «Відродження» та БФ «Інститут розвитку освіти», а також «Концепція середньої загальноосвітньої школи України» Національної академії педагогічних наук України, «Візія нової української школи», підготовлена спільнотою відповідального вчительства EdCamp Ukraine. Нова українська школа створюється всією українською громадою в рамках широкого суспільного діалогу. Долучайтеся!

Упорядники проекту чекають на зауваження та пропозиції до 20.09.2016  на електронну адресу: novashkola@mon.gov.ua

( за матеріалами : http://mon.gov.ua/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%202016/08/17/mon.pdf)

ДО ТЕМИ (http://gazeta.dt.ua/EDUCATION/yevroremont-u-seredniy-osviti-shkola-bude-12-richnoyu-_.html  )

Пропонується змінити структуру загальної середньої освіти — запровадити 12-річну школу. Це відповідає європейській практиці. З переходом на 12-річку українські атестати про загальну середню освіту визнаватимуть у ЄС. Хоча це, звісно, не єдина причина запровадження нової структури освіти. Свої 12–14 років шкільного навчання різні європейські країни "конструюють" по-різному. На початкову освіту виділяють від 4 до 7 років, на базову — від 3 до 6 років, на старшу школу — від 2 до 5 років.  Розробники проекту Закону про освіту обирали між двома варіантами: 5+4+3 роки (відповідно, початкова, середня і старша школа) та 6+3+3. Врешті-решт зупинилися на першому. Оскільки він видався "менш травматичним" і ближчим до теперішньої структури освіти. Новий закон фокусуватиме увагу на освіті протягом життя, і шкільне навчання розглядають саме у цьому контексті. Пропонується чітко структурована шкільна система, прив'язана до віку дитини.  Одразу постає запитання — навіщо нам п'ятирічна початкова школа? Який сенс розтягувати шкільні програми на цьому етапі і відбирати роботу у вчителів старшої школи?  А якщо поглянути на це по-іншому? Якщо початкові школи будуть окремими навчальними закладами зі створеними там комфортними умовами для навчання молодших школярів? Спеціальні меблі, майданчики, прилаштовані приміщення? Якщо за рахунок додаткового року буде збалансовано навчальне навантаження (зменшено кількість уроків і обсяг домашніх завдань)? До речі, вчителі старшої школи не постраждають від "розширення" початкової школи, адже одночасно додасться 12-й клас. Передбачається, що з початкової школи і аж по 9 клас не буде ні профілізації, ні спеціалізації. І це, в принципі, зрозуміло: визначити у віці 5–6 років, яка спеціалізація найбільше відповідає здібностям і талантам дитини, складно. Голова профільного парламентського комітету Лілія Гриневич під час обговорення законопроекту в робочій групі зауважила: "Наша попередня домовленість — до 9 класу однаковий базовий стандарт для всіх. Він має бути якнайкраще реалізований у межах рівного доступу до якісної освіти. Якщо ми хочемо, наприклад, посилити іноземні мови, ІКТ (а подовження терміну навчання дозволяє це зробити), треба посилити їх в усіх школах України, а не тільки в анклаві — спеціалізованих школах та гімназіях, куди дітей відбирають з першого класу, що за визначенням неправильно". Зараз, вибираючи спеціалізовану школу, батьки найчастіше орієнтуються не на дитину, а на власні бажання, зв'язки та можливості гаманця. Нова норма означає, що вступні "співбесіди" з усіма корупційними складовими ("благодійні внески", репетиторство із вказаними адміністрацією вчителями, платними підготовчими курсами при школах) залишаться в минулому.  "Видовження" початкової школи збільшить вік, у якому діти перейдуть до старшої школи. Це полегшить адаптацію до "дорослого" життя. 5-річні початкові школи допоможуть зберегти мережу сільських шкіл, а це можливість для сільських дітей навчатися неподалік домівки до 11 років. Альгірдас Забуліоніс, міжнародний експерт, консультант Anglia Assessment Ltd та USETI, підкреслює: "Інші країни, наприклад Грузія, Норвегія, взагалі переходять зараз на 6-річну початкову освіту. У них є чітка політика: початкова школа буде в кожному селі. У Норвегії таку школу ви знайдете не далі як за 2 кілометри від місця проживання учня. Якщо у норвезькій початковій школі на всі 6 класів набереться 40 дітей — школа вважається великою. Мережа початкових шкіл у країні дуже потужна. Мережа основних шкіл удвічі менша". Передбачається, що початкова школа може існувати окремо, а може бути об'єднана з базовою школою. По закінченні 9 класу випускники складатимуть ЗНО та профорієнтаційні тести, на підставі яких і визначатимуться з тим, де навчатися далі.  А ось старша школа обов'язково планується відокремленою. Це будуть навчальні заклади трьох типів: професійний ліцей (одночасно із загальною середньою освітою учні отримують тут кваліфікацію "кваліфікований працівник"), академічний ліцей (профільна старша школа, яка готує учнів до подальшого навчання у ВНЗ) і коледж. В останньому навчання триватиме не 3, а 4 роки. Випускники отримають ступінь молодшого спеціаліста. Однак такий поділ не означає, що вступати до вишу можна лише після академічного ліцею.  Один із аргументів проти 12-річки — школу закінчують дорослі 18-річні люди, навіщо їх так довго тримати за партою? Але варто врахувати, що після професійного ліцею чи коледжу їх випускники потрапляють на ринок праці не лише із повною середньою освітою, а й із професією на руках. Ті ж, хто пішов до академічного ліцею і хоче стати студентом, справді отримують у 18 років лише атестат. Однак із запровадженням 12-річки термін навчання на бакалавраті в університеті планується скоротити до трьох років (за рахунок вищої якості шкільної освіти). Отже, загалом, щоб отримати ступінь бакалавра, здобувачі вищої освіти навчатимуться стільки ж років, скільки навчалися і до запровадження 12-річки. Незважаючи на звичну назву "ліцей", академічний ліцей буде принципово новим типом навчального закладу. До нього вступатимуть лише ті, хто показав хороші результати із зовнішнього тестування. І це стане потужним стимулом для навчання у базовій школі. Планується, що старша профільна школа дасть молоді можливість краще підготуватися до вступу і зніме навантаження на виші, які тепер мусять доучувати своїх першокурсників. Якщо це буде реалізовано, підготовчі курси при вишах не знадобляться. У профільному ліцеї можуть запроваджуватися напівуніверситетські форми роботи, проектна діяльність, science education.  Додатковий 12-й рік навчання дозволить збалансувати програми і розвантажити учнів, позбавивши їх громіздких домашніх завдань та великої кількості уроків. Однак 12-го класу для справжнього розвантаження недостатньо, вважає Віктор Громовий, експерт робочої групи: "Автоматичне повернення до 12-річки не вирішить проблему перевантаження школярів. У нас найдовші у світі літні канікули. Німецький школяр, наприклад, іде на канікули в середині липня і повертається у 20-х числах серпня (там немає фіксованої дати початку нового навчального року). Мінімум, на один місяць на рік європейські школярі навчаються довше. Отже, за 12 років наша школа недоотримує, щонайменше, цілий навчальний рік. Треба привести у відповідність до європейської не лише тривалість навчання, а й нашу структуру навчального року. І це теж розвантажить школу. Не обов'язково в червні мають бути набридливі уроки, можна запропонувати учням мовні табори, літні студії тощо". Навчання у ліцеї має закінчитися незалежним зовнішнім оцінюванням знань. Його результати будуть відображені в атестаті. Але постає запитання — що робити з тими, хто не складе тестування? Чи кожен повинен отримати атестат? Наша Конституція гарантує всім обов'язкову загальну середню освіту. Формально, можна сидіти у школі до пенсії. Альгірдас Забуліоніс пояснює: "В усьому світі атестат відповідає мінімуму знань та вмінь. І ти можеш отримати його лише тоді, коли маєш цей мінімум. Приблизно 10% випускників не отримують атестата. У вас учень приречений на успіх. Його за вуха тягнуть до атестата. А чи знає він щось? Подумайте, ви зараз зобов'язані кожному видати атестат зрілості за те, що він відсидів 11 років. У Литві обов'язкова освіта до 16 років. Це означає, що ти можеш іти з 6 класу, якщо отримав паспорт. Не зміг досягти випускного класу — вибач. А можеш навчатися до 12 класу (але це вже не обов'язково). Хочеш отримати атестат про освіту — доведи це. За бажання, можна прийти і скласти іспити через кілька років після того, як ти пішов зі школи".  Ігор Лікарчук, директор УЦОЯО, наголошує: "Обов'язкове перебування у школі не повинне означати автоматичного отримання документа про освіту. Має бути законодавчо закріплено, що держава зобов'язується навчати кожну дитину в школі до певного віку. Проте це не означає, що він має бути таким, щоб дитина обов'язково здобула повну загальну середню освіту. Але результати навчання мають оцінюватися системою зовнішнього незалежного оцінювання. Система "сам вчу, сам приймаю іспити", яка існує сьогодні, має бути ліквідована. При цьому не можна забувати, що, крім шкільної системи, повноцінне право на існування повинна мати домашня (індивідуальна) система навчання на будь-якому етапі здобуття загальної середньої освіти. Але у такому разі відповідальність за здобуття освіти дитиною та її соціалізацію мають нести батьки. Результати навчання мають визначатися через систему незалежного оцінювання. І не так важливо, скільки років знадобиться батькам, аби таку освіту дати своїй дитині, — 10 чи 12".
Більше читайте тут: http://gazeta.dt.ua/EDUCATION/yevroremont-u-seredniy-osviti-shkola-bude-12-richnoyu-_.html

 

Переглядів: 225 | Додав: Vova2d | Рейтинг: 5.0/1
Календар
«  Серпень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Погода Кам-Под...
Copyright MyCorp © 2019Зробити безкоштовний сайт з uCoz