НЕХАЙ НІХТО НЕ ПОЛОВИНИТЬ ТВОЇХ ЗЕМЕЛЬ, НЕ РОЗПИНА,

БО ТИ - ЄДИНА, УКРАЇНО, БО ТИ НА ВСІХ У НАС ОДНА.

                                       

                                                 Є слова, які народжуються для того, щоб торкнути найніжніші струни душі людської. До таких слів належить найрідніше для кожного з нас слово – Україна.

                                    - Що для вас означає слово «Україна»? Які асоціації і уявлення викликають у вас із цим словом?  (Домівка,  родина, вулиця, бабуся, стежка, дідусь, поле, тато, річка,                                           мама, синій  гай, ліси,  небо, сонце, дощик, сніг)

У світі поезії

Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, -

Оці степи, це небо, ці ліси.

Усе так гарно, чисто, незрадливо,

Усе як є – дорога, явори,

Усе моє, все зветься...                        Л. Костенко

 

Мати - Україно!

Перше наше слово з нами повсякчас,

Мати - Україно, ти одна у нас!

Ниви і діброви, і садів окрас -

Рідна мати Батьківщино,

Ти ж одна у нас!

Хай же мир і дружба поєднають всіх

І дзвенить дитячий безтурботний сміх.

Нам зоріє доля світла і ясна.

Рідна мати Батьківщино,

Ти ж у нас одна!

Мово рідна, слово рідне,

хто вас забуває,

той у грудях не серденько,

 тільки камінь має.                         С. Воробкевич

-  Діти, що ж таке Батьківщина? ( Відповіді дітей: рідна хата, тато і мама, сади, поля, ріки, наша пісня, наша мова, гаї, луги, молитви щоденні,сонечко, квіти і т.д.)

Батьківщина - це ліс і поле,

Це домівка наша і школа,

Це гаряче сонячне коло.

Батьківщина - це праця і свято,

Батьківщина - це мама і тато,

Батьківщина - це рідна мова,

Як веселка вона кольорова.

Сад зелений і небо синє,

Все це у моїй Батьківщині.                              А. Костецький

   Що ж таке Батьківщина?

   Під віконцем калина,

   тиха казка бабусі,

   ніжна пісня матусі,

   дужі руки у тата,

   під тополями хата,

   під вербою криниця,

   в чистім полі пшениця.

   Серед лугу лелека,

   І діброва далека,

   І веселка де ліс

   І стрімкий обеліск...  П. Бондарчук

 

Зацвітає калина,

Зеленіє ліщина,

Степом котиться диво-луна.

Це моя Україна,

Це моя Батьківщина,

Що як тато і мама одна!

                        А. Камінчук

 

Україно, земле рідна,

Земле сонячна і хлібна,

Ти навік у нас одна,

Ти, як мати, найрідніша,

Ти з дитинства наймиліша -

Наша отча сторона.

 

Одна Батьківщина, і двох не буває,

Місця, де родилися, завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде в житті.

Чи можна забути ту стежку до хати,

Що босим колись протоптав?

У рідному краї і серце співає,

Лелеки здалека нам весну несуть,

У рідному краї і небо безкрає,

І ріки потоки, мов струм течуть, .

Тут кожна травина і кожна билина

Вигойдують мрії на теплих вітрах.

Під вікнами мальви, в саду материнка,

Оспівані щедро в піснях.

Тут мамина пісня лунає і нині,

її підхопили поля і гаї,

її вечорами по всій Україні

Співають в садах солов’ї. 

І я припадаю до неї устами,

І серцем вбираю, мов спраглий, води.

Без рідної мови, без пісні, без мами

Збідніє, збідніє земля назавжди.

                                           М. Бакая

 

З далекого краю,

З далеких світів

Журавлик на крилах

додому летів.

Минав океани

Ліси і моря,

Вдивлявсь крізь тумани:

-                   чия це земля,

чиї це долини,

чиї це луги

чию це калину

Гойдають вітри?

Впізнав Батьківщину:

- моя це земля,

моє тут гніздечко, і мова моя!

                            Л. Пилип’юк

 

       Є на світі й інші чудові країни,

       Але Батьківщина одна.

       Якщо народила тебе Україна,

       Для тебе як мати вона

       Тебе тут тримають солодкії пута

       Ніде так зоря не встає,

       І так солов’ї  не співають розкуто,

       Бо все тут до крихти твоє.

       Ніде тебе так не втамують верби,

       Ніде так не пахнуть сади.

       І, де б ти не був, тебе тягне нестерпно

       Якась дивна сила сюди.

       Здається, ніде таких зоряних більше

       На світі немає ночей

       І друзів таких ти ніде не зустрінеш

       Таких співчутливих очей.

 

       Усе тут знайоме і рідне: і мова,

       І небо, й земля тут - твої.

       І пісня тут щира, і усмішка, й слово,

       Бо ти тут у рідній сім "і.

       Якщо ти покинеш свою Батьківщину,

       Втікач ти чи щастя шукач,

       Потрапиш в чужу, незнайому родину,

       Вигнанець, чужинець, блукач.

       І буде завжди ностальгія з тобою,

       Манитиме рідний твій край.

       І сниться будуть щоночі тополі

       І верби, як втрачений рай.

 

        Люблю матусю, батька люблю,

        Люблю хатину рідну свою,

        І рідну школу і вчителів,

        Місто, де вперше сонце  зустрів,

        люблю в криничці блакитну  глиб,

        і лан, що родить для мене хліб.

        Садок, з якого грушку несу,

         Горбок, де білі вівці пасу.

         Бо  ті  горбочки, лани, ліси,

         Для  мене повні добра й краси,

         Бо все, що бачу навколо я -

          То люба, рідна моя земля!             Марійка Підгірянка

 

На білому світі є різні країни

Де ріки, ліси і лани...

Та тільки одна на земліУкраїна,

А ми їїдоньки й сини.

Усюди є небо, і зоріскрізьсяють,

І квітиусюдиростуть...

Та тільки одну Батьківщину

Ми маєм -їїУкраїноюзвуть

 

Не розчаровуйсь в Україні –

Немає єдності у нас.

То наша головна провина

За весь неволі довгий час.

Не розчаровуйсь в Україні.

А зрозумій її печаль.

Що робиш ти для неї нині –

У себе спершу запитай.

Не розчаровуйсь в Україні.

Вона свята, а грішні – ми.

В її недолі часто винні

Її ж бо дочки і сини.

Не розчаровуйсь в Україні.

Ідеї волі певним будь.

Бо тільки той є справжнім сином,

Хто вміє неньки біль збагнуть.

Не розчаровуйсь в Україні.

Вір, що мине важка пора,

Розквітне пишний цвіт калини

В садках достатку і добра.

Підрідним небом жайворонспіва,  .

Я рад би знати тих пісень слова,

Я слухав, чув: співала та пташина

Однесвятеє слово «Україна».

На ріднімполішепчуть колоски,

Я рад би знати тихіїх думки.

Я слухав, чув, як кожнаколосина

Шептала тихо слово «Україна».

У ріднім краю зелен-гай шумить,

Я знати рад, про щовінмріє-снить...

Я слухав, чув, як кожна деревина

Шуміланіжно слово «Україна». О Боже,

Дай повік любить той край,

Де квітка, пташка, і зелений гай

Де кожнавірнатійземлідитина

Живеєдиним словом «Україна»

З ТОБОЮ

Послухай, як струмок дзвенить,

Як гомонить ліщина.

З тобою всюди, кожну мить

Говорить Україна.

Послухай, як трава росте,

Напоєна дощами,

І як веде розмову степ

З тобою колосками.

Послухай, як вода шумить –

Дніпро до моря лине, -

З тобою всюди, кожну мить

Говорить Україна.

П. Осадчук

МАЛЕНЬКА ВКРАЇНОЧКА

А я дівчинка маленька,

Україна — моя ненька...

Край Карпатський — батько мій  -

Любий серцю, дорогий.

В мене стрічка у косичці,

Файні квіти на спідничці,

З гір водичка у відерці,

А Вкраїнонька у серці.

Через річку, через поле

Я піду по стежці в гори

І смерічці заспіваю,

Як я землю цю кохаю.

Хай почує спів мій пташка

І замріяна ромашка,

І усі карпатські села,

Бо щаслива я й весела.           І. Тучак

 

МОЯ УКРАЇНА

На росах, на водах,

На всіх переходах

Курличеш мені в журавлиних ключах,

Моя Україно,

Родима країно,

Ясні небеса в материнських очах.

Я чую твій голос,

Пшеничний твій колос

У душу мені засіває зерно.

Моя Україно,

Колиско-калино,

Пізнати тебе мені щастя дано.

З тобою розлука —

Гірка моя мука,

Печаль журавля без гнізда в чужині.

Моя Україно,

Білявко-хатино,

З твойого вікна світить доля мені.

М. Ткач

 

СОНЯЧНИЙ ДІМ

Привітний і світлий наш сонячний дім,

Як радісно й весело жити у нім.

Тут мамина пісня і усмішка тата.

В любові й добрі тут зростають малята.

Дзвінка наша пісня до сонечка лине:

«Мій сонячний дім — це моя Україна!»

А. Німенко

 

РІДНИЙ КРАЙ

Де у світі кращі гори,

Де таке повітря свіже,

Де шумлять так гарно бори,

І хвилює спіле збіжжя?

Де ясніше сонце світить,

Де гарніше зорі сяють,

Де ж миліше пахнуть квіти,

Як у нашім любім краї?

М. Підгірянка

 

МАТИ-УКРАЇНО!

Україно моя неозора,

Дуже хочу тобі побажати,

Аби сяяли радісно зорі,

Щоб хотілось схід сонця стрічати.

Щоб ліси скрізь шуміли веселі

Та щоб плівся гнучкий виноград,

Щоб сміялись у кожній оселі,

А країна цвіла, ніби сад.

 

       — Як називається наша рідна мова?   — Чому наша рідна мова називається українською?

    Ми маємо свою державу. Пригадайте і назвіть символи нашої держа­ви.

Криниця з журавлем і кущ калини –

Безсмертя символ,

символ Батьківщини.

Це символ вірності, це символ чистоти,

Людського милосердя й доброти.

Калину і до столу подавали,

Весільні короваї прикрашали.

Як символ долі, щастя і краси,

І чистої дівочої коси,

її вплітали у вінок дівчата,

Садили кущ калини біля хати:

Очистить і повітря навесні

І знадобиться у зимові дні.

Бо чай з калини - ліки від застуди.

Шанують цю красуню пишну люди.

І лагідно калинонькою звуть,

Цілющий чай і сік калини п’ють.

 

І жито - також символ України.

Це обрядова, культова рослина.

Це знак добробуту і злагоди в сім"ї

І довгого життя на цій землі.

Народна мудрість стверджує: без жита

Людина не могла б на світі жити.

Тож, на достаток і на довгий вік,

Тоді, коли новий надходить вік,

ходили хлопці житом засівати,

і наречених також посівати.

На щастя, на добро - обряд велів

Цим життєдайним символом полів.

Барвінок - теж рослина обрядова.

Це символ пам'яті і вірності, здоров’я .

Краси і вічності, безсмертя, довгих літ.

Любові знак - барвінку синій цвіт.

Верба - одвічний символ України —

Також відома культова рослина.

Символізує вірність, рідний край,

Любов безмежну, ніби небокрай.

Лелека - символ щастя і родини,

Любові до своєї Батьківщини,

Добробуту, продовження життя,

Надії символ, віри в майбуття.

Хліб-сіль, рушник – гостинності ознака

Теж: культові і обрядові знаки.

Чудовий український наш рушник!

На щастя, він ще з побуту не зник.

Є звичай: рушником сватів в'язати,

Дорогу молодятам вистеляти.

Прекрасні візерунки рушників

Несуть красу із глибини віків.

Загадки загадаємо – весело пограємо!

– Чи любите ви, діти, розгадувати загадки?

Я рад би знати тихі їх думки.

Я слухав, чув, як кожна колосина

Шептала тихо слово: ….    (Україна)

Красивий, щедрий рідний край

І мова наша солов’їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься … (Україна)

У світі одна – всім потрібна вона.    (Батьківщина)

 

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в чужині край.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.

                                       М. Чернявський

По ньому ми живем із вами –

це основний закон держави.

                                      (Конституція)

Знак держави головний –

всяк його повинен знати.

Воля, слава, сила в нім. –

То ж попробуй відгадати.

                                       (Герб)

По радіо звучить щоденно

патріотична пісня,

що возвеличує Вкраїну

і прославля навічно.

Коли звучить він – всі встають,

до серця руку прикладають,

і вголос, й подумки співають,

і Україну прославляють.

                                             ( Гімн)

Синьо – жовте полотнище

гордо майорить.

Це – ознака сили й слави

Української держави.

Синє небо, жовте жито –

 цю святиню знають діти.                                        (Прапор)

У прислів’ях – мудрість народу        

                 Які прислів'я про рідний край ви знаєте? Як ви їх розумієте?

            Рідний край - земний рай.

            Кожному мила своя сторона.

            За рідний край - хоч помирай.

            Що країна, то родина.

Завдання на дошці: з окремих частин скласти прислів'я, пояснити його зміст

Без верби і калини / нема України

До свого роду / хоч через воду

Рідна земля / і в жмені гріє

Без вільної волі / нема щастя-долі

За рідний край / життя віддай

За батьківщину / стій до загину

Жити / Вітчизні служити

Завдання в конвертах: сині й жовті конверти, в яких окремі слова - з них треба скласти прислів'я, учні працюють самостійно     

Де рідний край, там і під ялиною рай.

До свого краю кожного чоловіка тягне.

Всюди на світі добре, а в Вітчизні найліпше.

За своїм краєм серце болить.

Зі своєї печі й дим солодкий.

Дорога та хата, де родила мене мати.

Коли міцна родина, то й держава сильна.

Людина без Вітчизни, що соловей без пісні.

Кожна рослина на своєму корені росте.

Продовжіть прислів’я,приказку.