ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

1. Будьте для Ваших дітей прикладом у всьому.
2. Зробіть для своїх дітей куток для занять. Коли учень готує уроки, не відривайте його на сторонні справи.
3. Вчіть дітей бути у всьому бережливими.
4. Частіше бувайте у школі, радьтеся з вчителями з питань виховання дітей, допомагайте вчителям краще вивчити Ваших дітей.
5. Не кажіть нічого поганого про школу, вчителів, прищеплюйте дітям любов і повагу до школи.
6. Слідкуйте за чистотою і охайністю дитини, за акуратним утриманням підручників, одягу. Чистота і акуратність дисциплінує дітей.
7. Дотримуйтесь режиму дня. Слідкуйте, щоб дитина не перевтомлювалась.
8. Виховуйте у дітей вміння вести себе скромно і пристойно як вдома, так і на вулиці, в школі, в громадських місцях.
9. Виховуйте у дітей повагу до старших і молодших.
10. Не використовуйте фізичне покарання до дітей, спокійно поясніть їм неправильність їх вчинків.
11. Не дозволяйте дітям самовільно витрачати гроші, вимагайте від них звіту.
12. Заохочуйте в дітей інтерес до книги, природи, туризму, спорту.
13. Привчайте дітей виконувати посильну фізичну роботу.
14. Знайте з ким дружать Ваші діти, як вони поводять себе.
15. Пам’ятайте, що виховання дітей – головний обов’язок батьків.
16. Пам’ятайте, що тільки у тісному співробітництві зі школою, можливо успішно вирішити питання виховання громадянина України.

МОН розроблено «Поради батькам п’ятикласників», які ми Вам і пропонуємо до користування

Поради батькам пятикласників

1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.

2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.

3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.

4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.

5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.

6. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо. Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку.

7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.

8. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: «Як пройшов твій день у школі?». Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам'ятовуйте окремі імена, події та деталі, про які дитина вам повідомляє, використовуйте їх надалі для того, щоб починати подібні розмови про школу.
Не пов'язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень.

9. Ваша дитина має оцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність - як покарання. Якщо у дитини навчання йде добре, проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщо у дитини не все добре в школі. Постарайтеся наскільки можливо, не встановлювати покарань і заохочень вони можуть привести до емоційних проблем.

10. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщо дитина звертається до вас з питаннями, пов'язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.

11. З'ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв'язок між його інтересами і предметами, що вивчаються в школі. Наприклад, любов дитини до фільмів можна перетворити на прагнення читати книги, подарувавши книгу, по якій поставлений фільм. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, в домашній діяльності. Наприклад, доручіть їй розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування їжі або необхідну кількість фарби, щоб пофарбувати певну поверхню.

12. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в житті дитини відбуваються зміни. Намагайтеся уникнути великих змін чи порушень в домашній атмосфері. Спокій домашнього життя допоможе дитині більш ефективно вирішувати проблеми в школі.

Поради соціально-психологічної служби школи.

 Пам’ятка для батьків.

·  Ніколи не займайтесь "виховною роботою” в поганому настрої.

·  Чітко визначте, що ви хочете від дитини (і поясніть це їй), а також дізнайтесь що вона думає з цього приводу.

·  Надайте дитині самостійність не контролюйте кожен її крок.

· Не підказуйте готового рішення, а показуйте можливі шляхи до нього і розглядайте з дитиною її правильні і неправильні, доцільні і недоцільні кроки до мети.

·  Не пропустіть моменту коли досягнуто перщі успіхи. Відмітьте їх.

·  Вкажіть дитині на допущену помилку, щоб вона осмислила її.

·  Оцініть вчинок, а не особистість. Пам’ятайте: сутність людини і її окремі вчинки не одне і те саме.

·  Дайте дитині відчути (посміхніться), що співчуваєте їй, вірите в неї, незважаючи на помилку.

·  Ви повинні бути твердими, але добрими.

Обов’язки та відповідальність батьків

Якщо, Ваша дитина:

·         пропускає уроки без поважної причини;

·         грубіянить, б’є, штовхає, відноситься з неповагою до вчителів, адміністрації школи;

·         зриває та регулярно не готує уроки;

·         була замічена за курінням, алкоголем, бійкою чи крадіжкою;

·         відноситься з нахабством: обзиває, б’є учнів школи;

Якщо, Ви:

·         не реагуєте на скарги вчителів, адміністрації школи;

·         ведете себе аморально по відношенню до вчителів, погрожуєте, грубіяните;

·         не займаєтесь вихованням дітей;

тоді  Проводяться такі види роботи:

1. Девіантних учнів ставлять на шкільний облік

а) розробка картки вивчення та обліку учня;

б) розробка соціально-демографічного паспорту на дитину;

в) аналіз навчальних досягнень дитини;

г) складання акту обстеження житлово-побутових умов;

д) характеристика "важкого” підлітка.

2. У випадку невідвідування учнем школи, соціальний педагог здійснює:

а) подання та акт обстеження житлово-побутових умов проживання дитини начальнику служби в справах неповнолітніх;

б) подання та акт обстеження житлово-побутових умов проживання дитини в управління освіти і науки.

3.У випадку неодноразового звернення в службу в справах неповнолітніх та неотримання позитивного результату з боку сім`ї здійснюється:

а) притягання батьків до адміністративної відповідальності;

б) подання характеристики на учня;

в) свідчення на комісії виконкому міської ради.

4. У випадку неоднарозового притягнення батьків до адміністративної відповідальності здійснюється співпраця з службою в справах неповнолітніх у зв’язку із ініціюванням позбавлення батьківських прав.

5. У випадку скоєння учнем злочину соціальний педагог:

а) подає характеристику учня в міліцію;

б) подає характеристику в суд;

в) присутній на допитах;

г) присутній та дає свідчення на суді.

10 вчинків, які вчителі очікують від батьків

Як  свідчить африканська приказка, «Щоб виховати дитину, потрібне ціле село» («It takes a village to raise a child»). А значить, ми не можемо розраховувати на те, що вчителі самостійно зможуть навчити наших дітей. Результати досліджень доводять, що, якщо у шкільне життя дитини залучені мама й тато, то її оцінки, поведінка й емоційне благополуччя значно вище. Тому, щоби полегшити роботу вчителів, необхідно прислухатись до їхніх побажань, викладених у вигляді десяти рекомендацій. Читайте своїй дитині. «Найбільш важливим аспектом у розвитку дитини, що визначає її подальший успіх у читанні, є те, що батьки читають їй уголос», – заявила в 1985 році Комісія з читання, створена Міністерством освіти США. Візьміть будь-яку книгу і, принаймні, три рази на тиждень читайте її вашому малюку. Так ви пробуджуватимите в дитини любов до читання, яку вона пронесе через усе життя. Познайомтеся з учителем. Необхідно дізнатись, як звуть учителя вашої дитини, оскільки важливо побудувати спілкування з ним на особистих контактах. Спитайте, за допомогою чого йому чи їй більш комфортно спілкуватися з вами, наприклад, телефоном або електронною поштою. Відвідуйте заходи у школі та батьківські збори. Не будьте тими батьками, які з'являються там тільки в конфліктних ситуаціях. Заохочуйте дружбу за межами школи. Навчання у класі найкраще проходить тоді, коли учні діють згуртованою командою. Оскільки в дітей у школі не завжди є можливість добре пізнати один одного й потоваришувати, переконайтеся, що ваша дитина проводить час з однокласниками не тільки у школі – заохочуйте командні ігри та позашкільні заходи. Долучіться до роботи школи. Відвідуйте засідання шкільної ради, приєднаєтесь до батьківського комітету. Якщо ви працюєте, а зустрічі призначаються, як правило, у денний час, поцікавтеся, чи можливо хоча б іноді проводити їх у вечірній час. Пам'ятайте, що ваш голос завжди має значення, адже іноді ви єдині хто виступає на захист вашої дитини. До того ж, коли батьки об'єднуються, вони можуть більш легко й ефективно вплинути на позитивні зміни у школі. Візьміть участь у шкільних заходах. Не пропускайте шкільні події, такі як конкурси талантів, наукові ярмарки, осінній бал та інші. Навіть якщо ваша дитина не грає в команді, чому б вам не відвідати спортивний захід? Тим самим ви посприяєте зміцненню вибраного курсу школи та взаєморозумінню з дочкою чи сином. Ви не тільки допоможете своїй дитині стати успішною у школі, а й отримаєте безцінні спільні переживання та спогади. Перенесіть процес навчання додому. У навчанні завжди є якісь моменти, які залишаються поза увагою дитини під час занять у класі. А ви візьміть і спечіть пиріг і навчіть її основ арифметики вдома. Створіть свій власний конкурс на знання орфографії. У вихідні дні організуйте маленьку подорож, відвідайте музей або океанаріум. Подивіться добрий сімейний фільм. Навчання в сім'ї – це відмінний спосіб закласти основи майбутнього успіху. Значення освіти. Покажіть вашій дитині, що навчання – це пригода довжиною в життя, яка не закінчиться із закінченням школи. Прочитайте книгу, відвідайте заняття, які вас цікавлять і захоплюють. Розкажіть дитині про свій власний досвід навчання, який ви отримали на роботі. Тримайте зв'язок з нею через освітні книги, фільми і телевізійні програми. Не будьте такими терплячими. «Терпіння – це для мучеників», – каже Ліза Холева – співавтор книги «Про що знають вихователі дитячого садку». Якщо ви вдома терпляче потураєте дитині, вона може не впоратися з навчанням під час шкільних занять. Ну а якщо ви берете її із собою на зустріч, то обов'язково прийдіть вчасно, незалежно від того, наскільки сильно її щось захопило. Терпіння до бажань дитини в даному випадку може послужити як погана послуга. Привчіть свою дитину до чистоти та порядку. Напевно, ви зазвичай самі розкладаєте іграшки по полицях? Якщо ваша дитина не привчена прибирати після себе вдома, вона, безсумнівно, буде неохайною й у школі. Навчіть її акуратно розкладати іграшки на свої місця, застилати ліжко, викидати сміття й мити посуд. Коли вона звикне до цього вдома, як до якогось стандарту поведінки, підтримання чистоти на робочому місці у школі не стане для неї чимось трудомістким і складним. Починайте навчання вдома крок за кроком. Коли ви починаєте займатися з дитиною, ведіть себе, як учитель у класі. Переконайтеся, що її увага повністю зосереджена на вас, а потім починайте крок за кроком давати чіткі й точні інструкції. «Важливо стати поруч з вашою дитиною, нахилитись та встановити зоровий контакт», – каже Ліза Холева. Ваш малюк буде вчитися слідувати інструкціям і вже точно не відставатиме у навчанні.  Візьміть участь у житті школи, створіть власний процес навчання та проілюструйте мотивацію щодо пізнання на своєму власному прикладі, ви станете неоціненною частиною успіху своєї дитини у школі та за її межами. Учителі будуть вам вдячні, й одного разу в один прекрасний день ваша дитина теж висловить вам найщирішу подяку!

Агресивна дитина                          Як попередити, або подолати агресію

Всі форми дитячої агресивності викликані спробами контролювати ситуацію, впливати на неї з метою вдосконалення себе, або свого оточення, включаючи близьких людей.
Агресивна поведінка може служити для захисту потреб, власності, прав і тісно пов'язана із задоволенням особистих бажань та досягненням мети.
Іноді для вияву агресії дитина може лише відчувати, що батьки, або хтось інший має ворожі наміри, хоча безпосередніх виявів агресії ще не було.
Досить часто агресивну поведінку дитини провокують фільми жахів, або фільми з надмірною демонстрацією жорстокості та люті.

Для того, щоб попередити появу агресивності у дитини як риси характеру:

• Намагайтеся виключити з поля зору дитини агресивні фільми та фільми жахів
• Ніколи не "зривайте" на дитині свої негативні емоції, цим Ви провокуєте відповідну реакцію помсти
• Якщо напад люті викликаний забороною, то її краще відмінити. Поясніть дитині, що Ви розумієте чим Вона засмучена, але не дозволяйте відмінити заборону, якщо вважаєте її розумною, справедливою та необхідною
• Щоб запобігти проявам агресії з приводу заборони, домовтеся з дитиною завчасно про межі дозволеного, змістовно і зрозуміло обґрунтовуючи причини. Намагайтеся зробити так, щоб прийняте рішення було спільним - Вашим та Вашої дитини. При цьому заборона повинна бути твердою, бо вона припускає дотримання дисципліни і покарання за її порушення. Але встановлювати обмеження, що відповідають вікові, або ситуації, варто лише тоді, коли дитина робить щось, чого Ви не схвалюєте.
  Не знайшовши виходу назовні, ворожість збирається, стабілізується і стає рисою характеру. Тому необхідно допомогти дитині навчитися нейтралізувати почуття ворожості і ненависті.
• Допоможіть дитині зрозуміти, що вона сердита, через те, що не в силі висловити свої почуття болю.
• Допоможіть дитині знайти доступні для цього засоби (намалюйте лють, зліпіть її, побийте подушку, або ляльку, покричіть у порожнечу, абощо)
• Поважайте почуття та потреби дитини
• Сприймайте вияв люті дитини як її біль, тоді Вам легше буде раціонально сприймати почуття дитини
• Підтримуйте здорову наполегливість та зусилля в досягненні мети
• Допоможіть дитині сконцентрувати її енергію для отримання бажаного результату  

Батькам дитини-підлітка      

Вам важко з підлітком? Повірте, підлітку важче, ніж вам.

     Ви помічаєте, що він погано навчається, має незадовільну поведінку, грубить, стає замкнутим, не може порозумітись із друзями, втрачає довіру до вас, стає нервовим, у нього погіршується стан здоров’я, отже ваша дитина вступила в підлітковий вік. Тому вам потрібно:

• любити дитину не за те, що вона розумна чи красива, а за те, що вона ваша рідна.
• Зрозуміти, що конфлікти з ровесниками, бунт проти батьків, незадоволення всім і собою у тому числі, дитині не уникнути. Тому ваше завдання допомогти.
• Пам’ятати, що підліток дуже вразливий і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним.
• Не слід залишати дитину без нагляду, тому що в цей час внутрішній світ дитини дуже нестабільний
• Не допускати недоліків та суперечностей в поведінці близьких і старших – вони сприймаються підлітком гостро і хворобливо.

Не забувайте: у батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів.

Випадки, коли батьки повинні втрутитись:

• Погіршення успішності дитини.
• Різка зміна в поведінці - дитина гірше спить, не слідкує за собою, стає дратівливою або з неповагою відноситься до вас.
• В сина або доньки з’являється апатія , якої раніше ви не спостерігали. Дитина замикається в собі. Якщо вона перестала розповідати про свої справи, значить, боїться поділитися з вами. Поговоріть з батьками її друзів – можливо вони підкажуть, у чому справа.
• Дитина де і приходить додому, коли їй захочеться, та ігнорує ваші зауваження.
• В дитини з’являються нові друзі, які не відрізняються хорошою поведінкою і про яких вона вам нічого не розповідає. Можливо, це група підлітків, де діють свої закони та порядки. Якщо вони із вашої школи, негайно зверніться до педагогів Разом ви знайдете спосіб “відібрати” у них свою дитину та повернути до нормального життя.
• Дитина бере без дозволу гроші або просить їх, не пояснюючи, навіщо вони їй потрібні.
• Ви помітили тривожні симптоми в стані здоров’я  дитини, характерні для тих, хто приймає наркотики – червоні очі, часті кровотечі з носа, погана координація рухів,  часті зміни настрою, безпричинний сміх або плач. Зверніться з дитиною до шкільного психолога або лікаря. Діти, інколи, швидше довіряться сторонній людині  аніж батькам. 

ПАМ'ЯТКА

Ознайомлення батьків про відповідальність за утримання, виховання та навчання неповнолітніх

(Витяг з нормативно-правових актів України щодо відповідальності батьків за невиконання обов’язків по вихованню дитини)

Закон України «Про охорону дитинства»

Стаття 12. Права, обов’язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини

Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов’язків щодо виховання дітей, захищає права сім’ї, сприяє розвитку мережі дитячих закладів.

Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов’язку утримувати дітей.

Порядок і розміри відшкодування витрат на перебування дитини в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, школі-інтернаті, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім’ї, іншому закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлюються законодавством України.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров’я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов’язків відповідно до закону.

У разі відмови від надання дитині необхідної медичної допомоги, якщо це загрожує її здоров’ю, батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність згідно з законом. Медичні працівники у разі критичного стану здоров’я дитини, який потребує термінового медичного втручання, зобов’язані попередити батьків або осіб, які їх замінюють, про відповідальність за залишення дитини в небезпеці.

Цивільний кодекс України

Стаття 1178. Відшкодування шкоди, завданої малолітньою особою.

1.Шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, - якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.

Стаття 1178. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою.

1.Неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану шкоду самостійно на загальних підставах.

2. У разі відсутності у малолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої неї шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальниками, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини …

 

Кодекс України про адміністративні правопорушення

Стаття 184. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей

Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей — тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.  Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.