18 травня 2016 року виповнюється 72 річчя з дня депортації кримськотатарського народу з Криму.

18 травня 1944 року – трагічна дата в історії кримськотатарського народу. Боротьба кримськотатарського народу за відновлення історичної справедливості, повернення і облаштування на рідній землі, відродження і інтеграцію в демократичній Україні. Кримськотатарський народ піддався жахливої трагедії депортації, яка тривала більш ніж 50 років. На відміну від тих, хто займав будинки кримських татар на їх батьківщині – в Криму, спецпереселенців на нових місцях ніхто не чекав. Нікому не було справи до того, щоб забезпечити їх хоч би найнеобхіднішими, елементарними житлово-побутовими умовами. Тому в перші роки депортації десятки тисяч кримських татар вмирали з голоду, хвороб і нелюдських умов.

Події 2014 року стали новим викликом перед кримськотатарським народом, як і перед усією Україною. У лютому 2014-го Російська Федерація окупувала Кримський півострів, після чого продовжила вторгнення своїми військами до України. Опинившись в умовах окупації, кримські татари, як народ, що завжди відстоює цінності свободи і справедливості, вимушений терпіти репресії і переслідування. Чи не щодня в Криму відбуваються обшуки у будинках, школах, мечетях, культурних закладах кримських татар, протиправні затримання і політично мотивовані судові розправи. Кримськотатарська мова зазнає утисків, як і українська. Кримськотатарські ЗМІ, як і уся вільна журналістика, опинилися під шаленим тиском окупаційної влади. Релігійні свободи у Криму вкрай обмежені. На півострові з перших днів окупації фіксуються зникнення людей. Окупанти практикують досвід персональної депортації і змушують корінне населення полишати рідну землю.
Сам факт того, що чобіт російського солдату знов ступив на Крим, змушує згадувати жахливі історії першої анексії Криму Росією у 1783 році, більшовицького терору у першій половині XX століття, депортації 1944 року. Корінний народ Криму - кримські татари - попри все це зміг зберегтися сам і зберегти свою віру і рішучість на вільне життя і мирний розвиток на своїй історичній Батьківщині. Національний рух кримських татар, зберігаючи ненасильницький характер, досягав успіху попри всі перешкоди радянської влади, переміг і пережив її, як і переживе окупаційний режим. Кримськотатарський народ продовжує боротьбу за відновлення своїх прав та історичної справедливості.